Пасажир

Етьєну Сеґену немає й тридцяти. Родом із Друмонвіля, він уже кілька років мешкає в Монреалі. Етьєн щойно отримав посаду викладача літератури в коледжі свого рідного міста. Хай там як, на роботу й з роботи він їздитиме по двадцятому шосе, поїздка в один бік — близько години, завдяки цьому він слухатиме радіо, а найголовніше — забуде про нещодавнє розлучення! Незабаром Етьєн помічає автостопера, завжди на тому самому місці й у той самий час, коли він проїжджає повз. Чому б не підвезти його, щоб дорога не здавалася такою одноманітною? Відразу ж хлопець розуміє, що пасажир знав його ще в дитинстві, але Етьєн страждає на амнезію, і зовсім не пам’ятає своїх дитячих років. В нього виникає запитання: то хто ж цей пасажир, якого він узяв за звичку підвозити? І що вони разом робили у свої юні роки?